Такі довгостроково існуючі проблеми дуже сильно знижують якість життя і впливають на психоемоційний стан не тільки пацієнта, але і всієї сім’ї.

  • нетримання сечі,
  • сухість і запалення слизових статевих органів,
  • запалення складок під молочними залозами,
  • грибкове ураженням шкіри промежини,
  • оніхомікоз (грибок нігтьових пластин),
  • підвищений тиск,
  • аритмії,
  • біль в серці,
  • передпухлинні стани,
  • сухість шкіри і свербіж шкіри,
  • запори.

Це всього лише короткий перелік проблем, які підстерігають людину з переходом в другу половину свого активного століття.

Причини хвороб, пов’язаних з віковими патологіями:

Як це не банально визнавати, мова найбільш часто йде про «патологічні» («патогенні») стереотипи поведінки – недостатню фізичну активність, схильність до тривалих та часто повторюваних нервово-емоційних перенапружень (стресів), нераціональне харчування, шкідливі звички, особливо тютюнопаління та зловживання алкоголем, який викликає в організмі несприятливі нейро-гуморальні зрушення. Спочатку вони проявляються в порушенні обміну речовин, а в подальшому – в структурних змінах органів і тканин.

У той же час існує аргументована думка, що літня людина, що не страждає гострими або хронічними захворюваннями, протягом тижня може випивати до, але не більше 40 мл алкогольних напоїв в перерахунку на чистий спирт етиловий. Це приблизно відповідає прийому через день однієї склянки пива (250 мл), одного келиха вина (125 мл) або однієї чарки горілки (25 мл).

Постійне споживання алкоголю (пияцтво) призводить до важкої психологічної та психосоматичної залежності (алкоголізму) – хвороби, яка завдає руйнівний ефект психічній сфері і організму людини в цілому. Зловживання алкоголем літніми людьми нерідко є наслідком відчуття самотності і стану депресії, при яких алкоголь використовується як засіб самолікування.

Вживання алкоголю є однією з головних причин випадкових падінь літніх людей, що нерідко супроводжується травмами, а в окремих випадках і смертельним результатом. Алкоголь руйнує печінку, приводячи до її ожиріння (стеатозу), а потім до алкогольного гепатиту і цирозу, який в подальшому ускладнюється печінковою недостатністю з переходом в гепатаргію, або рак печінки. Пияцтво серед літніх людей веде до артеріальної гіпертензії, «безбольових» інфарктів міокарда, важких аритмій та серцевої недостатності. Алкоголь потенціює розвиток в літньому віці остеопорозу, в зв’язку з чим відносно легко виникають компресійні переломи хребців і шийки стегна, часто приковує людей до ліжка до кінця життя.

Медичний кабінет вікових патологій Харків сайт «Доктор Харків»

Перелік обставин, що прискорюють вікові зміни, поповнюється хронічними захворюваннями або спадковістю.

Всі причини прискореного старіння, і перш за все паталогічні поведінкові стереотипи, провокують більш раннє формування таких факторів ризику основних неінфекційних захворювань похилого та старечого віку, як: артеріальна гіпертензія, високий вміст в плазмі крові холестерину і ліпопротеїдів низької щільності, підвищена вага, ожиріння. До вказаних чинників приєднуються фактори ризику, пов’язані з забрудненням навколишнього середовища.

Усунення перерахованих вище факторів ризику, на думку експертів ВООЗ, може поліпшити самопочуття і підвищити якість життя літніх людей, знизити серед них захворюваність, а також дати їм можливість прожити довше в середньому на 15 років.

Загальновизнано, що фізична праця сприяє активному довголіттю більшою мірою, ніж розумова, що не поєднується з фізичною активністю. У старіючому організмі виникає своєрідне зачароване коло. З одного боку, старіння у зв’язку зі змінами в рухових центрах і опорно-руховому апараті неминуче веде до обмеження м’язової активності, а з іншого – виникає вікова гіпокінезія, в свою чергу, посилює вікові порушення і сприяє прискореному старінню. Малорухливий спосіб життя, недостатня фізична активність (гіподинамія) і, як один з наслідків цього, надмірна вага і ожиріння збільшують ризик виникнення і обтяжують протікання значного числа хвороб літніх людей.

У відповідний перелік входять: цукровий діабет, атеросклероз, інфаркт міокарда, мозковий інсульт, артеріальна гіпертензія, остеопороз, остеоартрит (остеоартроз) колінних і тазостегнових суглобів, лімфовенозна недостатність, хронічний панкреатит та ін. В силу зниженого імунітету огрядний чоловік частіше страждає на простудні захворювання та пневмонії. Регулярні фізичні навантаження допомагають знизити надмірну вагу, причому цей шлях нерідко виявляється більш раціональним і ефективним, ніж обмеження в харчуванні. У літніх людей, які систематично займаються фізичною працею і/або фізкультурою, повільніше знижуються м’язова сила і фізична працездатність, довше зберігається висока толерантність до фізичного навантаження.

Значення фізичної активності можна зводити до простого заповнення вікового дефіциту руху. Виникаючі при рухової активності рефлекторні впливи добре впливають на тканинний метаболізм і, можливо, через цей механізм – на стан функціональних систем організму. Крім того, є деякі за формальними критеріями приватні, але за своїми наслідками заслуговують на увагу обставини. Будучи дієвим засобом профілактики серцево-судинних захворювань, фізична активність вже завдяки цьому подовжує терміни творчого та активного життя людини.

Постійно діючі психоемоційні перенапруження, сприяють прискореню старіння, особливо у працівників розумової праці, є фактором ризику раннього розвитку ішемічної хвороби серця, цереброваскулярной патології, гіпертонічної хвороби. У зв’язку з цим усвідомлюється задача зниження психоемоційного перенапруження і зміцнення вольових якостей пацієнта. В цьому плані ефективні методи так званої «релаксаційної» терапії. До них, зокрема, відносяться фізіо- та бальнеотерапія, аутотренінг, голкорефлексотерапія та ін. Вирішенню названої проблеми сприяють раціоналізація режиму праці та відпочинку і, знову ж, фізична активність.

Поряд з необхідністю підтримувати на необхідному рівні м’язову активність і блокувати повторювані стресові ситуації своє місце в попередженні прискореного старіння належить раціональному харчуванню. Якісно повноцінна, але обмежена по калоражу і кількості їжа стримує вікові зміни, а також відсуває час прояву і знижує темп прогресування вікової патології.

Раціональне харчування осіб похилого та старечого віку означає:

  • енергетичну збалансованість раціонів харчування за фактичними енерговитратами;
  • антиатеросклеротичну спрямованість харчових раціонів;
  • максимальну різноманітність харчування при збалансованості раціонів за основними, перш за все незамінними, компонентами;
  • присутність в харчових раціонах складових, що стимулюють активність ферментних систем організму;
  • використання в харчуванні продуктів і страв, що відрізняються легкою «ферментною перетравлюваністю».

З патологічних станів серцево-судинної системи в якості причин розвитку прискореного старіння слід, в першу чергу, назвати атеросклероз і артеріальну гіпертензію. Наявність хронічного бронхіту, пневмосклерозу, емфіземи легенів, несприятливо позначаються на постачанні тканин киснем і приводять до загальної гіпоксії, також сприяють більш швидкому розвитку вікових змін. Прискорене старіння спостерігається при хронічних хворобах шлунка і печінки, патології нервової системи, пухлинах різної локалізації. Свій внесок також за патологією ендокринної системи. В даному контексті увагу привертають такі захворювання, як цукровий діабет, гіпо-і гіпертиреоз, ожиріння.

Наростання з віком онкологічної патології пояснювалося в історичному плані по-різному: збільшенням термінів експозиції клітин під дією канцерогенних чинників, зниженням функції імунного нагляду. Ці пояснення зберігають своє значення і зараз. Але те, на чому концентрується увага дослідників і клініцистів останнім часом, – це залежні від часу (віку) зміни геному соматичних клітин, наслідком чого є порушення нормального ходу клітинного циклу, зокрема розбалансування режимів проліферації, запрограмованої загибелі (апоптозу) і диференціювання клітин. Серед клітинних факторів прискореного старіння називають також зниження ефективності антиоксидантних систем і активності мікросомального окислення.

Одним зі складних завдань, з яким стикаються лікарі медцентру «Доктор Харків» при лікуванні літнього хворого з артеріальною гіпертензією, є небажання самого пацієнта регулярно вимірювати артеріальний тиск і активно лікуватися. У чималій мірі це залежить від того, що до появи життєвонебезпечних ускладнень артеріальна гіпертензія, навіть висока, протягом тривалого часу суб’єктивно може не відчуватися. В результаті пацієнт не звертається до лікаря, а при «випадковому» виявленні у нього підвищеного артеріального тиску вважається зайвим регулярне відвідування лікаря і пацієнт відчуває страх опинитися в залежності від необхідності постійного прийому лікарських засобів. Ситуація для пацієнта і лікаря нерідко ускладнюється тим, що до літнього віку пацієнт нерідко «набуває» кількох факторів ризику (зокрема, артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, надлишкова маса тіла, гіподинамія), що сприяє як виникненню, так і «стійкому», швидкому прогресуванню захворювань серця і судин.

Статистичні дані, наведені вище, не дають підстав до безперечного розмежування шляхів, за якими ту чи іншу життєву обставину, той чи інший конкретний («приватний») фактор ризику впливає на стан здоров’я і патологічні прояви у літніх осіб. Тим не менше, немає підстав сумніватися в тому, що будь це обставини, що переводять вікової процес в формат прискореного старіння, або ж конкретні фактори ризику розвитку певної вікової патології, на тлі дії перших другі «набувають» режиму «найбільшого сприяння».

Знаючи всі особливості хвороб, пов’язаних з віковими патологіями і маючи величезний досвід їх лікування, в нашому медцентрі пацієнт може розраховувати на кваліфіковану і своєчасну допомогу лікарів.